Фокстрот «Льотчик»

Назва: Фокстрот «Льотчик»

Музика: Дмитро Добрий-Вечір

Вірші: Дмитро Добрий-Вечір

Я не знаю як, коли, опинився голий я.

Серед стін із кахелю, просто на столі,

Люди в білому вбранні, мовчазні мов янголи.

Нерухомі постаті стали навкруги.

Ой не знаю, мамо, що то за покій?

Ой напевно, тату, я вже не живий.

Білі янголи мовчать, тільки ближче сунуться,

Та очима кліпають, крилами риплять.

Той, що самий головний каже: «ВСЕМ ВНИМАНИЕ,

БУДЕМ ДЕЛАТЬ ВСКРЫТИЕ ПРЯМО С ГОЛОВЫ.»

Ой на кого, мамо, я тебе лишив?!

Ой навіщо, тату, ти мене зробив?!

Як напився учора, тільки - но згадав.

Як у шафі куму роздягав.

Як із себе гімнаста вдавав,

До гори ногами перилами ходив,

Та з балкону прямо у небо злетів.

Файно, файно летіти у небі серед ефіру,

Летіти просто на місяць, де зорі, мов золоті маячки.

Тихо янголи стоять. наточили ножики,

Тут як скрикне головний: «ВІН ІЩЕ ЖИВИЙ!»

Сполошилися вони, крилами заплескали,

Покидали ножики, кляті кажани.

Ой, як добре, мамо, сину твій живий,

Ой, спасибі, тату, що ти мене зробив!

Як напився учора, тільки - но згадав.

Як у шафі куму роздягав.

Як із себе гімнаста вдавав,

До гори ногами перилами ходив,

Та з балкону прямо у небо злетів.

Файно, файно летіти у небі серед ефіру,

Летіти просто на місяць, де зорі, мов золоті маячки.