1994 #8 - Вибух «Альтернативи» закриває чорні діри й замазує білі плями. На рок-мапі, АУТ

АУТ, 1994, #8

Сталося! Адепти різнокаліберної альтернативи від рок-н-ролу зібралися під знаменами «Альтернативи» - першого всеукраїнського фестивалю незалежної музики. У місті Лева, що має власні традиції і власних адептів, протягом 9-11 вересня тривав гучний багатогодинний рок-марафон, який ретельно фіксувало радіо «Промінь», фільмувало ТБ. Фактично перша спроба масштабної «засвітки» найбільш цікавого спектру рок-музики виявилася цілком вдалою і 19 гуртів із багатьох регіонів України мали повноцінні виступи у Палаці спорту «Спартак». Понад півсотні демо-касет від кандидатів «Альтернативи» прослухало журі фестивалю і зупинило свій вибір на 19-ти. Вибір важко звинувачувати в обмеженні стильового різнобарв'я, адже представлені були всі можливі напрямки - від ню-вейву до фанк-металу.

Важка місія відкривачів імпрези припала гостям - київському глем-роковому проекту Юрка Здоренка від назвою ЯЯЯ. Що ж - першим завжди дістається «на горіхи». Саме під час виступу ЯЯЯ відстроювався звук і ця команда принесла себе в жертву недолугості звукооператорів. Втім, надзвичайно життєрадісні хіти ЯЯЯ-шників продерлися до душ двотисячної авдиторії Палацу і львівський НЕБОРАК-РОК-БЕНД вже покотив з легкістю і необхідним драйвом. Елементи модного «гранду», які сповідує ритм-секція НРБ накладалися на досить архаїчну ритм-блюзову сітку, яку плели музиканти. Суміш виявилася, на мій погляд, посередньої якості. Це - молода і вельми цікава група, яка просто мусить позбутися аури занудства і внутрішньої втоми. Більше радості на одиницю звучання! Леся Герасимчук і група ДРАГЛАЙН теж заблукали манівцями багатослів'я і стильової невизначеності. Мозаїчний звуковий килим «усього потрошку» заважав головному мотиву, який годі було почути. Менше звуків на одиницю емоцій! СЛИМАК НА ПЕКУЧОМУ ПЕРЦІ з Донецька - найбільш чудернацький колектив на «Альтернативі», якому вдалося зліпити абсурдистсько-гротескний замок на піску. Маса ремінісценцій - від ДОРЗ до Заппи - але все тримається купи! Кожна нова програма МЕРТВОГО ПІВНЯ - новий стрибок в незнане. Від фольк-акустики до рок-мейнстріму, далі - до гранджу і хард-року. Новий сюрприз - суттєво обважнілий МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ - на «Альтернативі». Було помітно: у Львові їх знають і люблять такими, якими вони є щоразу... Незрівняний «щасливий рибалка» Володимир Іліч Мойсєєв привіз із Києва MONКЕУ'S WORK, група, яка змусила ведучого концертів Сашка Богуцького говорити компліменти на адресу «Мавп'ячої роботи» просто зі сцени. Своїм потужним «фанк-металом» - гнучким, гарним і гордовитим - вони примусили слухати себе кожного, навіть найбільш байдужого. Нова редакція київської інді-групи ІВАНОВ ДАУН запропонувала як мінімум дві міні-програми: фолково-акустичну з чудовим акордеоном на чолі та досить звичайну хард-корову зі всіма атрибутами цього стилю. Хотілося більше відвертості. Гості «Альтернативи» - київський ВІЙ - приїхав до Львова в оновленому складі і не розчарував прихильників. Вперше в складі ВІЯ ми побачили ветерана ритм-блюзової сцени - барабанника Юрія Забару й досвідченого лідер-гітариста Сергія Гаращенка. Добре, що з ними прибув звукорежисер Андрій Козелков. Відповідно звук був на рівні й виступ ВІЯ виявився одним із найкращих на імпрезі. Дмитро Добрий-Вечір з друзями за два-три такти занурили присутніх у магічну ауру язичницького рок-н-ролу. Вийти зі стану цієї надритмічної ейфорії було непросто. Допомогли поляки з групи DUMP, які врізали таку потужну звукову хвилю з «гранду» й «нойзу», що й годі було витримати. Це був один із найбільш сильних гуртів на «Альтернативі». Сильних з погляду довершеність образу і майстерність виконання. Це тріо з Познані має в доробку лише один аудіо-альбом на касеті. Нині готує другу програму. До речі, хлопці висловили побажання грати на українських імпрезах без гонорарів, заради ідеї.

Якщо перший день «Альтернативи» представляв собою переважно діалог двох рок-шкіл - львівської і київської - то день наступний явив полілог і в музичному, і в географічному аспектах. Творча лабораторія клюбу мистецтв «Білий звук» - одеська капела ЛЮДИНА ДОЩУ - демонструвала акустичну музику, наближену до таких напрямків, як ню-ейдж та рок-фолк. Ця команда випадала з електричного контексту фестивалю, але її участь додала необхідних барв концерту. Нео-романтика групи 8КУ ТАLЕ з Чернівців мала вигляд ще однієї симпатичної барви у спектрі «Альтернативи», але трошки заважала подібність її звучання до Ю-ТУ та інших аналогів. Помпезні металеві бенди з Харкова і Дніпропетровська не мали, м'яко кажучи, чогось справді новаторського, це був звичайний «хеві». Отже, оригінальність і децибели - зовсім різні речі. Чернігівська ФОА-ХОКА - одна з небагатьох груп, яка відповідала концепції імпрези в класичному її розумінні. Старанно конструюючи витончено-рафінований звук, Фоа-Хока на високій ноті тримала внутрішній нерв змішаних почуттів.  Група працює на межі різних напрямків і важко чітко окреслити її «машинно-людяну» естетику.

Сенсаційним був виступ групи НЕБО-РОК, який виник як продовження манери читати свої вірші львівського поета Віктора Неборака. Це була ціла рок-поетична сюїта, над втіленням якої працювали провідні львівські рок-музиканти Роман Чайка (Мертвий півень), Всеволод Дячишин (ПЛАЧ ЄРЕМІЇ), Андрій Алфавіцький (НЕБОРАК-РОК-БЕНД), Олег Калитовський (+СС+). У проекті також беруть участь авангардовий художник Петро Старух та Руслан Лижичко. Є ідея зафіксувати той проект у студії і тоді вже буде зрозуміло, що воно таке.

Львівська ПАМ'ЯТКА АРХІТЕКТУРИ також балансує, але на межі психоделіки й арт-року. І грає дедалі краще! Музичний букет того вечора збагатили дві справжні зірки: львівський ПЛАЧ ЄРЕМІЇ та київська В.В.. Це були два найбільш енергетичне насичені, найбільш захоплюючі виступи. Обидві групи користуються шаленою популярністю, хоча і грають абсолютно різну музику. Київський ДЖЕМІКС на чолі з Анатолієм Вексклярським грали у стилі «темної хвилі», робили це впевнено і професійно. На жаль, не пролунали нові речі. Чудовий вокал у власному гітарному супроводі, шляхетно-витончені композиції подарувала Люсі Югас-Корнер з Києва, її виступ зайвий раз довів, що подібні речі не призначені для виконання у Палаці спорту. Гість їх з близарубу - група Аукцыон - приїхала з берлінського фестивалю на власному автобусі й терміново включилася до програми «Альтернативи». Порцією аукціонівських хітів фестиваль і було завершено.

Отже, люди, які робили «Альтернативу» у Львові, робили це вперше. Пальма першості - в їхніх руках. Уперше в Україні відбулося рок-шоу саме такого ґатунку, тож якісь прорахунки й невеличкі мінуси можна списати. Андрій Партика, Сашко Богуцький та інші люди робили усе можливе. У результаті молодь України отримала непересічну і дуже цікаву імпрезу. Нехай «Альтернатива» й надалі залишається альтернативною стосовно консерватизму і провінційності.

Олександр Євтушенко

оригінал статті