1994 #9 - «Червона рута», Евротур-94, АУТ
Музична газета «АУТ» , #9'1994
25 вересня ц.р. у Будапешті відбувся перший концерт закордонних гастролів лавреятів Всеукраїнського фестивалю «Червона рута-93». Проходив він у молодіжному центрі дозвілля.
Виступи українських музикантів несподівано викликали великий інтерес засобів масової інформації Угорщини: зацікавилися газетярі, представники радіо записали кілька інтерв'ю, а державне угорське телебачення записало концерт та розмови з нашими солістами: Оленою Романовською (999), Валентином Зимоглядом (Нація), Дмитром Добрим-Вечором (Вій), Олегом Левицьким (Брати Блюзу) та Олександром Войтком. Після закінчення концерту журналісти популярної музичної телепередачі «Гільйотина» запросили Братів Блюзу та Вія з'їздити до нічного бару «Гільйотина», де наші музиканти не лише попили пиво, а й дали ще одне інтерв'ю.
Матеріал, записаний угорськими телевізійниками, незабаром з'явиться у півгодинному випуску «Гільйотини».
Поки що, загалом, можна сказати, що наші музиканти сподобалися і угорці самі пішли на налагодження контактів. Дирекція «Червоної рути» провела попередні переговори стосовно взаємних запрошень українських та угорських музикантів на національні фестивалі.
Організацією концерту наших музикантів займалася відома (і найсолідніша) агенція в Угорщині «Мультмедія-менеджмент». Дирекція «Червоної рути» вийшла на неї завдяки Голові Товариства українців в Угорщині Ярославі Гартяні. Ця агенція протягом цього року організовувала концерти Аеросміт та Доктора Албана в Будапешті, а взагалі на її «рахунку» концерти в столиці Угорщини практично всіх світових зірок (перелік становить понад двох десятків назв). Керівник «Мультімедія» Локош Чаба сказав, що перед тим, як погодитися на організацію концерту «Червоної рути», він переслухав запропонований матеріал, і коли б йому це не сподобалося, то він би й не зголосився до такої роботи.
З розмов із журналістами та слухачами можна було зробити висновок, що коли б наші виконавці мали пристойну рекламу, то, без сумніву, вони були б дуже популярними - їх рівень дуже високий.
Брати Блюзу, Войтко, Шинкарук, 999 знайшли своїх фанів, які наступного дня приходили до них у готель.
На загальну думку музичного осередку Будапешту, виступ українських музикантів був сенсацією. Директор залі був надзвичайно вражений почутим. Угорська публіка звикла до американського року і, на думку глядачів, це вже остогидло. Угорським музикантам варто було би повчитися в українців поєднанню національного та сучасного - це є новинкою, але в Угорщині такого взагалі немає.
Україна стала першою державою колишнього соцтабору, яка продемонструвала в цій країні свою рок-та поп-музику. У Будапешті не знають ані польської, ані чеської, ні болгарської сучасної музики. Українська виявилася тут сенсаційною, окрім того, першим став саме концерт лавреятів «Червоної рути» - досі з України тут були лише фольклорні гурти чи оперні співаки. Прем'єра виявилася більш ніж успішною.
Популярністю користувалися тасьми з записами пісень лавреятів «Червоної рути». Окремими гуртами та виконавцями зацікавилися представники концертових агенцій Угорщини; вони отримали запрошення на концерти в Будапешті.
Організацією концертів лавреятів «Червоної рути» в Угорщині, крім агенції «Мультмедія», займалося товариство українців в Угорщині та менеджер гурту Харфлі Девідсон Дьюрі Балін.
28 вересня ц.р. у м.Пряшеві (Словаччина) відбувся другий концерт закордонного турне лавреятів фестивалю «Червона рута-93». Відбувся він у концертовій залі «Чорний орел», і, хоча розраховувався на українців, оскільки у Пряшеві живе їх значне число, зібрав він велику кількість молоді - за попередньою оцінкою, приблизно навпіл: словацької та української.
На концерті був присутній Представник України в Словаччині пан Петро Сардачук, а також мер міста Пряшева та представники українських видань у Словаччині - газети «Нове життя», журналів «Дружно вперед» та «Веселка». Смаки старших та молодших розділилися: старшим найбільше сподобалася Ірина Шинкарук, молоді - рокові гурти. Під час виступів наших музикантів чимало молоді (переважно - словаків) підходило до столику з аудіо-і відеотасьмами «Червоної рути» і запитували, чи є окремі тасьми 999, Вія, Нації. Вони говорили, що не лише не знали, а й не сподівались, що в Україні є така цікава рок-музика. Дехто з молодих пряшівців, сподіваючись ще почути або отримати записи наших музикантів, обмінювався з ними адресами.
За словами члена Союзу русинів-українців Словаччини п.Михайла Гудака українцям у Словаччині бракує саме такої, молодіжної музики для виховання молоді, збереження мови.
Дирекція «Червоної рути» безкоштовно передала записи переможців фестивалю на словацьке державне телебачення та радіо, а також на українське радіо в Пряшеві.
В організації концерту велику допомогу надав Союз русинів-українців Словаччини (голова - п.Віктор Коваль), а також особисто п.Михайло Гуцак.
Далі гастрольна група вирушила на Мюнхен. Концерти там відбулися ЗО вересня та 1 жовтня.
До «Бундеса» музиканти дісталися зі Словаччини «одним махом» - майже добовим переїздом довжиною 800 км з двома «бар'єрами» - чеським та німецьким кордонами. У Мюнхені відбулося два концерти - 30 вересня та 1 жовтня. Перший - у модерному залі, призначеному саме для рокових забав, який знаходиться у такому собі Центрі імені Антона Фінгеля. На концерті був присутній Представник України в Мюнхені пан Поліщук. Молодим німцям найбільше сподобалися наші рок-гурти - Нація, Вій, 999. В інтерв'ю українським журналістам вони відзначили високий рівень наших команд, а також те, що у наших рокових гуртах співає не лише один соліст (як вони до того звикли), а кілька музикантів.

АУТ






