1997 #1(04) - ЕКЗИСТЕНЦІЯ РОК, ГАЛАС

ГАЛАС, #1(4)' 1997

Моторошно. Яскраво підсвічені архітектурні «шедеври» сталінської епохи відсилають вас до античного Риму, або до Третього Рейху. Ви знаходитесь на гігантській площі Національного виставочного центру, притиснуті до залізної огорожі, яка захищає зелений газон від багатотисячної юрби, що прийшла на концептуальне шоу «Рок-екзистенція». Концептуально прив'язане до Другого Міжнародного музичного ярмарку, дводенне рок-шоу мало здоровий глузд, зібрані на відкритій сцені команди, а точніше - особистості, дійсно екзистенційно змістовні і повністю відповідають високим намірам мистецького центру «АРТ-ВЕЛЕС» зібрати в жменю найсвоєрідніший матеріал. Схоже на те, що «АРТ-ВЕЛЕСу» це вдалося. Чого вартий живий класик Рік Вейкман з власною групою і сином Адамом, схожим на білокурого ангела, який шпарить на клавішах не гірше за батька. Вейкман дав два півторагодинних концерти. Звук-бальзам на рани. Матеріал виключно платиновий, подекуди золотий. Себто, попурі - подібний виступ маестро містив хітові композиції з найбільш відомих сольних альбомів, які розбавлялися «ексцентричними двобоями» батька й сина на тих самих КОRG-ах. Це були показові виступи віртуозів екстра-класу.

Звісно, нашим музикантам було нелегко, адже обидві імпрези озпочинали британські зірки. ВСЯК ВИПАДОК, як завжди, балагурили і кокетували з публікою перед тим, як увійти у звичайну для них атмосферу примхливо-винахідливо напівімпровізаційної гри. ВСЯК ВИПАДОК - група несподівана. Якщо Путятіну і Джеку вдається потрапити в свій контекст місця, часу і настрою, вони грають як боги. Якщо ні - усе розвалюється. На «Рок-екзистенції» вони почувалися у своїй тарілці, оскільки все, що зроблено ними (а особливо в кліпах та музичних відеофільмах) - то чистої води екзистенція. У світ гіпнотично-монотонних ритмів, настояних на ворожбі і магії, одразу занурилися усі присутні.

Дмитро Дибрий-Вечір зі своїм ВІЄМ. На сцені, як завжди, купа перкусії і людей. Їм затісно, але вони поринають у вир музично-поганського культу і вже не помічають дискомфорту. Ритм і дух. Дмитро незворушний, як Гуру. Час - зупинився. Піпл у трансі. Відому до нестями вієвську добірочну Діма цього разу розбавив новими речами, такими, як «Між небом і землею», «Пісня про жидів». Нині команда готує до друку свій дебютний СD. Приємно. На десерт того вечора (або тієї ночі...) залишили КОМУ ВНИЗ. Золотий рекламний голос України Андрій Соловей (Середа) у тривалих паузах між піснями (ремонтували бас-бочку) розповів стільки прикольно-похабних віршиків, що стало ясно пропав артист оригінального жанру. Втім, КОМУ ВНИЗ відбувся. Більше того новий матеріал виявився крутішим за IN CASTUS, хоча перше враження могло виявитись оманливим. Не дивлячись на статику, музиканти КОМУ ВНИЗ ще раз довели, що вони - найкращі. Щодо віршиків - то був вияв супер-екзистенції. Наступного дня, після повторного тріумфу Вейкмана, одразу ж розпочався тріумфальний камбек В.В. у класичному складі. Ніби і не було років розлуки, бо команда працювала злагоджено і весело. Щоправда, звуковики щось перемудрили з перекомутацією після Ріка Вейкмана, тому спочатку, окрім невиразних «бу-бу-бу», ніхто нічого не почув. У цьому плані більше повезло ПЛАЧУ ЄРЕМІІ, який було визвучено майже ідеально. Досить часті візити до Києва львівського ПЛАЧУ таки дали ефект: половину пісень піпл проспівав разом з Тарасом Чубаєм. Можна сказати, що «Вона» стала суперхітом «Рок-екзистенції», а взагалі виступ ПЛАЧУ ЄРЕМІІ був, певне, найсильнішим серед наших команд. На жаль, не виправдав сподівань АКТУС, який від початку виступу просто музично роз'їхався на всі боки. Вони були не в найкращій формі, внаслідок чого натовп перед сценою швидко розтанув.

Однак не тане гарна ідея самої «Рок-екзистенції», імпрези, влаштованої спільними зусиллями «АРТ ВЕЛЕСу», СП «Комора», корпорації «Іріс» та НВЦ Згідно заяви творчої групи «АРТ-ВЕЛЕСу», вони розробили чітку концепцію з трьох положень. По-перше, участь беруть групи, музика яких не є вторинною і яка містить свій неповторний імідж, по-друге, то професійний рівень, по-третє, зв'язок їх творчості з національною культурою - сучасною або традиційною. Схоже на те, що «АРТ-ВЕЛЕСу» по силах і не такі за розмахом акції, якщо пригадаємо постановку «Царя Едіпа» у Славутичі, де було задіяно близько 600 осіб. А ще «АРТ-ВЕЛЕС» обіцяє, що у 1997 році географія «Рок-екзистенції» буде значно розширена і збагачена світовими рок-зірками.

Олександр Євтушенко

оригінал статті