2011-02-25 - Вій-ХХ. Без перезавантаження, svidomo.org

svidomo.org, 2011-02-25

Вчора ввечері у київському байк-рок-н-рольному клубі Route 66 рок-гурт Вій відсвяткував 20-річчя. Послухати і поздоровити легендарну команду зібрався такий натовп, що хіба що не висіли на стелі. Привітань відвищих осіб держави (чи будь-яких офіційних осіб) прогнозовано не було.

Route 66 – відносно невеликий, проте відомий всім меломанам столиці клуб, що спеціалізується на гарній музиці. Тобто, такій, яку ні за якої влади громадяне країни не бачили, скажімо, на сцені Національного палацу «Україна». Не в останню чергу, тут грають український рок. Втім, Вій давно переріс визначення «рок-музики» (хоча поза очі лідера гурту Дмитра Доброго-Вечора справедливо називають «одним із батьків нацроку»), одноосібно ставши справжнім стрижневим феноменом національної культури. Так само, як, скажімо, і Кому Вниз.

До речі, лідер останньої формації Андрій Середа – давній товариш Доброго-Вечора. Тож, на вчорашню ювілейну презентацію, яка тривала з 9-їй вечора майже до півночі, прийшли й усі «комувнизівці». А також, як з'ясувалося згодом, зібралися чи не всі музиканти, які будь-коли грали у Вії за 20 років, включно із Олегом «Льотчиком» Козловим (він у лютому 1991 став співзасновником гурту, а дещо згодом – героєм однієї з пісень Дмитра «Фокстрот «Льотчик»). Якби з'їхалися всі прихильники, чи принаймні всі ті колеги, які завдячують «віям»початком кар'єри або просто вдалими студійними записами – довелося б орендувати аеропорт «Бориспіль».

Через велику кількість публіки дехто сидів на підлозі біля сцени, а чи не половина залу, замість по рокерській звичці пити пиво, дві години так і простояла, вслухаючись і придивляючись до того, що відбувається біля мікрофону. Відомий поет і слемер Артем Пполежака, здається, навіть повторював слова кожної зіграної композиції речитативом.

До Києва Дмитро Добрий-Вечір та його музиканти встигли відіграти ювілейний концерт у Луцьку. (До речі, вже у березні збираються до Львова, Полтави та ще до десятка міст, включно із Донецьком). Як було том – ми, на жаль, не бачили. Та у Route Вій «виклався» немов за всі да десятка років життя «у мистецтві» – та ще на стількиж наперед. Пройшовши до «робочого місця» через слухачів, які зайняли «стратегічний майданчик» біля ніг рок-легенд зазделегідь, - гурт видав драйв, який можна співставити хіба що з енергетикою виступів The Doors. До речі, саунд сучасних «Віїв»дещо пом'якшав, і за рахунок клавишних чимось насправді, хоча й віддалено,нагадує «золоті» 1960-ті. У стилістичному ж плані музика Доброго-Вечора заразближча до world musіс з виразним українським акцентом.

Концерт розпочався із візитівки Вія – «Політу коршака». Як зіграли і що саме, відкриваючи «ювілейний» виступ, сказав лідер Вія – дивіться у відеоролику. Завершився – після виконання чи не двох третин старих, а також останнього часу, композицій, - хітом з останнього (третього за весь часіснування групи) альбому «Йшов я небом» - «Серпень догорає». Вія ще довго викликали на біс та – майже небачена у клубах річ, - просто не хотіли відпускати зі сцени. «Зустрінемося тут ще через 20 років», - заспокоївпристрасті вожак «віїв».

Ганна Пароваткіна

оригінал статті