2011-03-04 - ВІЙ. 20 років життя зі світом, distorted-dog.livejournal.com

distorted-dog.livejournal.com, 2011-03-04

люблю їх. настільки, шо не пошкодував десятої частини своєї стипендії на квиток. я все таки пішов на концерт. я не товкся під сценою, не тичив козу у стелю, не хлептав пива... бо то було би не то. я сидів спокійно (в мому плані: ноги - кардан, руки стукають по всіх предметах з повітрям вкл., голова та корпус - метроном) і слухав музику... якось так добре було... бо така вона рідна, близька... я не чекав сьогодні якогось дива. зазвичай музика дитинства дуже на нас впливає вплоть до якихось надзвичайних відкриттів, проте нічого не відбулося у моїй голові. я просто зрозумів шо у макроваріанті роблю все правильно. є дофігіща помилок у мікроформі, та все ж. вони класні. одна з небагатьох груп, чиї пісні я знаю напамять. одна з небагатьох груп, котра не переймається стилем, а грає шо чує. одна з небагатьох груп котрі на сольниках відзначаються пунктуальністю - лише 15 хвилин запізнення та виступ годину 45 мов по розкладу (спішили на потяг, щасливої дороги!). сьогодні побачив як можна грати доволі різну музику. (хм... а наскільки моя музика різна?). щойно зрозумів шо можу довго їх хвалити, розповідати про відчуття їхньої музики... тому зроблю кілька конклюзій /чужі думки/:
1. всі ми родом з дитинства (екзюпері)
2. всі пісні про любов (добрий-вечір)
3. все у нашій голові (якийсь назар)

distorted-dog

оригінал статті