2005-10-05 - Інтерв’ю із українським рок гуртом Вій (Київ, жовтень 2004), e-POSHTA - Your Independent Ukrainian Internet Newsletter
e-POSHTA - Your Independent Ukrainian Internet Newsletter, October 5, 2005 Vol.6 No.66
Статті Маряни Джус будемо реґулярно помішчувати в е-ПОШТІ. Хоч Маряна живе в Німеччині, вона часто подорожує в Україну і ознайомлюється із розвитком всіляких жанрів музики в Україні. Ця стаття вперше появилась на англійській мові в журналі «ОБРАЗ - The Ukrainian Image» в листопаді 2004р.
Мар'яна Джус, яка є з ірландсько-мадярського походження, виростала в українські сім'ї, які удочерили її в дуже молодому віці. Вона виховувалась в українські громаді в місті Ноттінґгамі, Англія, як учениця української суботної школи, але також як член Спілки Української Молоді у Великобританії. ЇЇ любов до української музики та культури показалась на третьому році життя, виступаючи перший раз як танцюристка. Від тоді вона стала членом молодечого дівочого співучого ансамблю, театральних і танцювальних груп, а з часом членом орхестрів мандоліни та акордіону, і Ноттінґгамського Українського Народного Хору.
Пересилившись до Мюнхена, Німеччина, на 17-му році життя, вона відразу почала співпрацю із українською громадою, стаючи членом танцювального ансамблю «Беркут», а згодом учителькою/хореографом народного танцю в Українській Суботній Школі в Мюнхені. Вишколена співачка/вокалістка, вона між роками 1985 по 2001 була членом церковного хору, пізніше сопраністкою в Українськім Католицько-Візантійським Квартеті, аж по сьогоднішній день. Зараз вона дириґенткою жіночого вокального ансамблю при Спільці Української Молоді в Німеччині, який складаєтся із співачок з Німеччини, Бельгії, Голландії, Англії та України.
Вона тим часово займаєтся журналістикою і перекладами, але працює учителькою музики та англійських/німецьких мов для передшкільних і також для умово не розвинутих дітей в Мюнхені. Зараз вона складає нову програму для українськомовних дітей.
В Мар'яни дуже сильні зв'язки із Україною. Вона одружена із Іваном Бойчуком, який походить із прекрасного Карпатського села - Прокурава.
Я запізнилась. Поспішаючи по Київській вулиці Пушкіна та повертаючись у вулицю Прорізну, я збентежено запитала двох проходжуючих де знаходится Молодіжний Театер. Його закрили за для ремонту, але я стала на розі, так як домовлялась, чекаючи Дмитра Доброго-Вечора, головного співака леґендарного рок гурту Вій. Я вже подумала, що може ми оминулись, як почула за собою гравійний голос: «Ви Мар'яна?» і обернувшись, я побачила високого чоловіка із довгим сивим волоссям завязаний в хвостик, із веселими блакитними очима та усміхненим обличчам. «Ми прибули до Києва в 5-ій годині рано», з кавою в руках поінформував він мене, пояснюючи вони всі недавно прокинулись і запізнились трохи на зустріч. Разом з ним був його манажер і фахівейь мережі, Сергій Литвинюк. Познайомившись, Дмитро скромно подарував мені диск «Хата скраю села». «Сподіваюсь», сказав він, «що Вам сподобаєтся».
У Вас дуже цікаве прізвище - Добрій-Вечір
Дмитро відразу усміхнувся. «Це не псевдо, а справжнє прізвище. Я знайшов ім'я 'Микола Добрий-Вечір' в старому реєстрі війська Запорожзьких козаків. Він, здаєтся, є нашим предком.»
Коли створено гурт Вій, і чому вибрано якраз цю назву?
«Гурт створено в лютому 1991р. Ми зійшлися тринадцять років тому назад, і незадовго випускатимем альбом/диск із тринадцятьма найкращими ліричними піснями. Назвем «Тринадцять років самотності», і ми за це дуже раді. Для деяких номер 13 нещасливим, але не для нас.
Слово Вій походить із слова 'вія'. Це ім'я язичницького духа (якого віднайшов український письменник Микола Гоголь («Тарас Бульба») - М.Д.), який мав вигляд старика із густорослими бровами. В нього були також дуже довгі вії, крізь яких він майже нічого не бачив. Погляд його очей міг вбити чоловіка і знищити все навкруги нього хоч, на мою думку, він не був поганою істотою. Я вибрав його ім'я з огляду свої внутрішних почуттів і моєї уяви як він міг би виглядати.
Я завжди мріяв творити музику яка повязана із нашим перед-християнським періодом. Я дозволяю її виплисти на верх, не зважаючи чи ця музика рок, поп чи народня. Вірю, що древна музика всіх народів повязана, і тому можу собі уявити яка музика існувала в нашій країні, заки вона стала нацією, понад тисячу років тому. Я дуже бажаю щоби сучасна молодь зацікавилась такою музикою.»
Яка була реакція українських слухачів як ви виступили перший раз?
«Ми зявились вибухом, якраз в правильний момент. Це був 1991р., Україна стала незалежною, і раз не було багато українських рок-гуртів, артисти як Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, ВВ, Кому Вниз і наш гурт скористали з нагоди і перші виступили на українські сцені. Всі згадані артисти скоро стали популярними в своїх жанрах в дуже короткому часі, хоч багато з нас не були професійними. Зараз є дуже багато наздвичайних гуртів, але це вже інші часи. Сьогодні є 16-літні професійні музиканти які є в змозі виконувати в сні, але в тому часі половина з нас навідь не володіли інструментом! Але це були герої, вони почали це все. На жаль багато артистів/музикантів не вижили професійно всі ці роки до тепер, з огляду браку підтримки. Зараз це на багато простіше, бо з'явилась велика кількість аудіо-підприємств на Україні. На щастя ще існують деякі гурти з тих часів, в тім числі Вій.»
Яку вістку може передати гурт Вій українській діяспорі?
«Не забувайте, що ви усі з України. В минулому я не раз вів розмови із членами української діяспори, і дойшов до висновку, що дуже багато цих людей зупинились на так-званому 'вишиваноквим' і 'шараварнім' рівні. Краще би було розвинути зацікавлення про актуалну ситуацію на Україні, а не зупинитись, дойшовши до Шевченка. Україна, її люди, музика і культурне багатство є надзвичайно цікавим. Треба себе відкрити і це все сприймати. Я співаю про любов, але не лише про любов між двома людьми, а між всіма, навідь між народами. Якщо всі себе більше любили б і поважали б, то багато би змінилось.»
Чи Ви співпрацюєте із інщими артистами/музикантами?
«На загал не співпрацюєм, бо мені приємніше працювати самостійно. Признаюсь, що я ніколи не займався суспільним відношенням в з'вязку із нашим гуртом. Про нас взнали лише тому, бо різні люди запрошували нас виступити. Наш манажер, Сергій Литвинюк, це мій дуже хороший друг. Два роки тому назад я попросив його перебрати функцію адміністратора, бо я не був в змозі скомбінувати свою творчу роботу з цим. Ми т'яжко і незалежно працюєм, і є власниками свого студіо, в якому відбуваются наші репетиції та записи. Часом ми записуєм інших музикантів, наприклад хорів, солістів та гуртів, фактично таку музику яка мені особисто подобаєтся, та людей яких я підтримую. Часом, відчувши що молодий гурт талановитий, але не зовсім досконало виконує свою музику, я переписую запис ґітари - я є басист, і не даю їм знати, що я це зробив. Треба допомагати де можливо.»
Розкажіть про Ваші гастролі
«Вигравши першу премію нашого жанру підчас фестивалю «Червона Рута» в 1993р., ми виїхали гастролювати по Европі, разом із іншими переможцями. Ми виступали в Парижі, в Мюнхені, та в інших містах Европи. Це було надзвичайне пережиття! Зараз нам трохи т'яжко дати про нас знати поза нашими кордонами. Гурту Кому Вниз, які є нашими добрими друзями, пощастило брати щороку участь у фестивалях Ґотичної музики в Німеччині.» (Кому Вниз можливо матимуть виступ із німецьким гуртом Раммштейн - М.Д.)
Сергію, розкажіть нам про Вашу діяльність із гуртом Вій
«Я не лише манажер, але також їхній фахівейь мережі та програміст. Я створив найменше шістдесять незалежних українських рок/народних музичних порталів, із наміром розпосуджувати і популярізувати сучасну українську музику, користуюучись мережою. Найважніший для мене сайт це самозрозуміло наш - Вій: viyfrom.kiev.ua»
Дмитре, Сергію, щиро дякую Вам за розмову
- Є можливість скачати записи гурта, включно із «Хата скраю села» - запис який мене охопив з першої до остатної пісні. Дивітся: тут.
Інтерв’ю і переклад: Мар’яна Джус
