2004, листопад - Вій - Українська колекція, План Маршала

План Маршала, 2004-11-10 #1’ листопад 2004

Музична естетика групи Вій полягає у використанні найпотаємніших струн української душі, фолькльору, густо замішаному на язичницьких культах. Не йдеться про примітивний епатаж, який свого часу активно експлуатували металеві групи на рівні бутафорії. Мова про значно глибші речі, генетично успадковані від пращурів. Це все одно як квіт папороті, що квітне лише раз серед купальської ночі. Здається, Дмитро відшукав свою квітку - мелодії «Змії», «Туману», «Алілуйі» не відгукуються хіба що в душі глухого. Насправді, в альбомі «Чорна рілля», який презентувався того вечора, йдеться про історію людства, що починається з «Передчуття катаклізму», а закінчується «Алілуєю». Дмитро стверджує, що всі його пісні - це картинки з буття духу людського, а ще - віддзеркалення його уявлень про українську демонологію та недосліджені паранормальні прояви людської психики. Усе так складно, а разом з тим - просто. Начебто простий екстатично монотонний ритм, який спочатку магнетизує, а потім поволі затягує як водограй - на самісіньке дно підсвідомості. Слова пісень прості до болю, але єдино можливі. Вербальна кристалізація текстів Дмитра настільки довершена, що років через... надцять вони звучатимуть як народні. Якось я спробував з'ясувати головне, а саме: звідки йде стиль Вію з його екстатичним і гіпнотичним станом, магією текстів, звідки та цілковита неподібність до звучання відомого кола груп тощо. Ось що розповів Дмитро:

- Я завжди знав як саме не треба нам звучати. Йшов від зворотнього. Спирався на інтуіцію. Заготовки майбутніх пісень розбиралися на репетиціях усіма музикантами, адже аранжування - процес колективний. А тексти, як правило виникли в останню чергу і вимагали найбільшого напруження усіх душевних сил.

Те, що робить Вій, - концептуальне поєднання української автентики, рок-мейстріму з елементами психоделії та поліритмії з активним залученням перкусії. Пташиний гомін, трубні звуки, мукання корів та інший природний галас настільки вдало вписуються у контекст групи, що просто забуваєш про те, що цей «хід» червоною ниткою пройшов у світових класиків арт-року.

План Маршала

оригінал статті